- начинити
- I начини́ти
см. начинятиII см. начинювати III1) наделать (что)2) сделать (кого, что)IVначинить; (наполнять) набить; (перен.) напичкать
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
начинити
Смотреть что такое "начинити" в других словарях:
начинити — I див. начиняти. II чиню/, чи/ниш, док., перех., заст. 1) Наробити, накоїти чого небудь (перев. недоброго). 2) Зробити ким , чим небудь … Український тлумачний словник
начинити — 1 дієслово доконаного виду наповнити начинити 2 дієслово доконаного виду наробити; зробити рідко … Орфографічний словник української мови
зафаршировувати — ую, уєш, недок., зафарширува/ти, у/ю, у/єш, док. Начинити фаршем … Український тлумачний словник
нафарширувати — у/ю, у/єш, док. нафарширо/вувати, ую, уєш, недок. Начинити фаршем … Український тлумачний словник
начинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начинити I. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
начинення — я, с. Дія за знач. начинити … Український тлумачний словник
поначиняти — я/ю, я/єш, док., перех. Начинити чим небудь багато чогось … Український тлумачний словник
набити — I = набивати (наповнити що н. чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), натовкти, натоптати, натоптувати, забити, забивати, загатити, загачувати, натовкмачити, натовкмачувати; набгати, напхати, напихати, набехкати, натискати, (безладно,… … Словник синонімів української мови
надіти — дію, дієш, Ол. 1. адягнути, накинути на себе. Надін на ся терок, як идеш надвір! 2. Встромити щось, фарширувати, начинити … Словник лемківскої говірки
